Лінійка,

 присвячена відкриттю «Тижня математики»

Слово вчителя

1-й ведучий

Сьогодні будемо, друзі, з вами
Царицю всіх наук вітати...
Так можемо гордо і по праву
Ми математику назвати.

2-й ведучий.

Наук на світі є багато,
Їх навіть важко полічити,
Та нам їх треба добре знати,
Щоби на світі добре жити.

1-й ведучий.

Наука — знайдені алмази,
Вугілля, золото і мідь,
В руках людей могутній лазер
І сотні зрошених угідь.

2-й ведучий.

Наука — хліб мільйонотонний,
Дари розвіданих морів
І винограду пишні грона,
Й серед пустель пташиний спів.

1-й ведучий.

Це — атом, скорений людиною,
Нові потужні русла рік,
Дерзання й пошуки невпинні—
То наш великий славний вік!

2-й ведучий.

До різних ми наук охочі,

Нехай ведуть нас до вершин,                                       
Та зараз ми сказати хочем:

«Наш математиці уклін!»

1-й ведучий.

 Математика — цариця всіх наук. Називається вона від грецького слова «матема» — наука.. Давні греки ще в V ст. до н. е. знали чотири «матеми»: вчення про числа — арифметика, теорія музики — гармонія, вчення про фігури — геометрія і вчення про небесні тіла — астрономія, або астрологія.

  

2-й ведучий.

У давній Греції мислителі поділялися на дві групи. Першу з них очолював Піфагор. Він та його учні вважали знання священними. Наука, за Піфагором, була таємною, недоступюю для всіх. Ніхто не мав права ділитися своїми відкриттями з іншими. Піфагорійці називали себе акузматиками.

1-й ведучий.

Другу групу очолював давньогрецький учений Гіппас Месопотамький, який вважав, що «матема» доступна всім, хто може продуктиво мислити. Вони називали себе математиками. З часом друга група перемогла.

1-й ведучий.

Важко уявити собі життя людей без математики — у цьому не допоможе навіть найсміливіша фантазія.

2-й ведучий.

Якось в одній країні організували конкурс на кращий твір «Як би людина жила без математики?».

1-й ведучий.

Ну і що?

2-й ведучий.

За кращий твір обіцяли дуже велику винагороду.

1-й ведучий.

 хто ж її одержав?

2-й ведучий.

           Уяви собі, що ніхто. На конкурс не було подано жодної роботи:  навіть найталановитіші фантасти не
змогли уявити, як можна жити без математики.

1-й ведучий.

       Так, історія цього конкурсу ще раз переконує нас, що життя без математики не можливе.

2-й ведучий.

         Люди живуть і працюють.

1-й ведучий.

        Відкривають таємниці атома.

2-й ведучий.

       Літають у космос, спускаються на дно океанів та в глибини Землі.

1-й ведучий.

              І завжди їм допомагає математика.

2-й ведучий.

      Але цього тижня ми говоритимемо не про місце математики в житті людини...

2-й ведучий

              ...а покажемо, якою цікавою і захоплюючою може бути ця наука.

Учень 1

А мені математика — мука,
В ній немає живої краси,
Це важка, нецікава наука —
В ній лиш символи й формул «ліси».

1-й ведучий.

      З тим, що математика — наука нелегка, погодитися можна. Але той, хто розуміє математику, ніколи не розгубиться в «лісі» формул і символів.

Учень 1

      А хіба ж неправда, що в математиці скрізь нудьга?

2-й ведучий.

      Звичайно, ні.

Учень 1.

      Але ж в математиці немає краси. Хіба неправда?

1-й ведучий.

Зрозумій, ти не правий, мій друже

Не тим шляхом ти пішов.

Із задачами, певно, не дружиш,

То й поезії в них не знайшов.

Учень 1

«Хоч ти смійся, а хоч плач
Не люблю я тих задач.
А чому терплю невдачі?
Чом серджусь на ті задачі?

Чи задачник непутящий,
Чи таланту десь узяти?

Та знайшов я спосіб кращий:

Тільки відповідь читати.

Ви учіться, хто бажає,
Я б здоров'я не втрачав,
На умову не зважаю:

Раз — помножив, два — додав».

 2-й ведучий.

Ні, не хитра ця наука,
Якщо відповідь читать,
Може статись дід за внука,
Буде меншим літ на п'ять.

А друкарська десь машина
Нам дала п'ять тонн вівса.
Що ж ми учневі  поставим
За подібні чудеса?

1-й ведучий.

А тепер подивимось, що буває з тими, що не вчать математику…

Сценка

Прийшов зі школи наш Данило

Щоденник заховав уміло.

Та враз побачила це мати,

Що ж, це доведеться показати…

Зітхнула матінка повільно,

Бо там-ого!- «незадовільно»

Я не повірила  б нізащо,

Що в мене син- таке ледащо!

За що отримав одиницю?

Данилові морга сестриця,

Сказав я, що гіпотенуза

То особливий вид медузи…

Ти щей на двійку потрудився?

В розмову батько тут втрутився.

Отож, учителька завзято

Про землекопів і лопати

Чомусь задачку задала

І де вона її взяла?

Я біля дошки, як умів,

Її розв’язував, як вмів,

І ось, закінчена робота

Два, і дві треті землекопа

У мене вийшло.

Я старався!

Тільки чомусь весь клас сміявся?

Ой, горе, йди-но краще спати!

Данилові сказала мати.

Заснув хлопчина. Та вночі,

Йому приснився сон страшний

Десь на галявині лісовій,

Серед пахучої трави

Лежав без ніг і голови

Його нещасний землекоп…

Хто б поміг йому?

Ну, хто б?

Схопивсь Данино, стрепенувся:

Ой, матінко моя!

Тепер вже точно присягнусь,

Що дроби вивчу я

2-й ведучий

Будеш, друже, трудитись сумлінно
У навчанні уникнеш невдач
І розв'яжеш на «добре» й «відмінно»
Не десяток, а сотні задач.

1-й ведучий.

 Проникаючи в зоряні далі,
В таємниці земної кори
Математика всіх закликає:
«Ти міркуй, фантазуй і твори»

Слово вчителя

Дякую за увагу.

Математика

Математика — найстародавніша з усіх наук. Поняття числа — одне з основних понять мате­матики — виникло з практичних потреб люди­ни на світанку історії людства. Ще в давні часи математику називали «цари­цею наук», «ключем до всіх наук». Древньогрецький філософ Платон (VI ст. до н. е.) вва­жав математику знаряддям для вивчення філо­софії і над дверима Академії, будинку, де він займався з своїми учнями, звелів зробити на­пис: «Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії». А одному з тих, хто бажав стати чле­ном його школи, не знаючи геометрії, він ска­зав: «Іди геть! Ти не маєш знаряддя для вивчен­ня філософії» (Для древньогрецьких учених ма­тематика була насамперед геометрією. Її вва­жали особливо важливою наукою).

Видатні вчені всіх часів надавали математиці величезного значення.

«Ніяке людське дослідження не може бути назване істиною, якщо воно не проходить через математичні доведення», — писав славнозвісний італійський художник, учений і інженер Леонардо да Вінчі.

Положення математики в сучасному світі далеко не те, яким воно було сто чи навіть тільки сорок років тому.Математика перетворилася на повсякденне знаряддя дослідження у фізиці, астрономії, біології, інженерній справі, організації виробництва і багатьох інших галузях теоретичної і прикладної діяльності. Багато великих лікарі, економісти та фахівці в області соціальних досліджень вважають, що подальший прогрес дисциплін, що їх тісно пов'язаний з більш широким і повнокровним використанням математичних методів, ніж це було до цього часу. Не дарма грецькі вчені говорили, що математика є ключ до всіх наук.

Звичайно ж, вищесказане ще раз доводить те, як математика важлива не просто сама по собі, а як її потребують інші науки, спираються на математичні факти і, тим самим, допомагають розвиватися людству все далі і далі!

Математика завжди була невід'ємною і существеннейшей складовою частиною людської культури, вона є ключем допізнання навколишнього світу, базою науково-технічного прогресу і важливою компонентою розвитку особистості.

Математика містить у собі риси вольової діяльності, умоглядного міркування і прагнення до естетичної досконалості. Її основні і взаємно протилежні елементи -логіка й інтуїція, аналіз і конструкція, спільність і конкретність.

Ми розглянули вже багато причин, по яких математика вважається навіть не однією з, а найважливішою наукою. Спробуємо тепер привести ще ряд фактів, які доводять це. Вони є простими, з ними стикається будь-яка людина, причому щодня.

Пам'ятка молодому вчителеві

1. Вивчайте можливості кожного майбутнього вихованця.
Пам’ятайте: без знання стану здоров’я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.
2. Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними.
Пам’ятайте: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайтеся частіше звалити, заохочувати вихованців. Вивчайте індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівайте методикою педагогічної співпраці. Карайте учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.
3. Частіше всміхайтеся.
Пам’ятайте: ваша усмішка дітям свідчить про те, що зустріч із ними вам приємна. Усмішка створює в людей позитивний настрій.
4. Плануючи свої перші уроки, подумайте:
- як учні мають поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити.
Пам’ятайте: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляйте у вихованців певний стереотип поведінки, формуйте позитивні навички.
- які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна.
Пам’ятайте: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
5. Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці.
Пам’ятайте: помилці легше запобігти, ніж виправити її.
6. Вчіться вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на вашу думку, вони помиляються чи у вас обмаль часу.
Пам’ятайте: кожен вихованець має знати, що ви його вислухаєте.
7. Пам’ятайте: основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.
8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїм вихованцями близько 100 вимог.
Пам’ятайте слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу»
Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов’язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.
9. Наполегливо оволодівайте навичками самоаналізу уроку.
Пам’ятайте слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».
10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні.
Пам’ятайте: ведення щоденника з перших кроків педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої, самокритичної, творчої.

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку

1. Вчитайтеся в розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальну записку до програми.
2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.
3. Сформулюйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, якого б ви хотіли досягти в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).
4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.
5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.
6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.
7. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані-конспекті.
8. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати й перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.
9. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.
10. Спитайте себе: «Чи готовий я до уроку?»

Поради досвідчених колег молодому вчителеві

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає зайвих предметів біля дошки, чи чисто в класі.
2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.
3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.
4. Поясніть учням мету, завдання уроку.
5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.
6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці: пропонуйте їм більше писати, розв’язувати приклади.
8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.
9. Під час використання технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
10. Під час організації самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.
11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.
12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.
13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненнями, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У 1-7 класах обов’язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.
14. Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожим на попередній.

МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ НА ЗАМІТКУ

Будь-який молодий учитель, який нещодавно перетнув поріг школи, зіштовхується з безліччю проблем, пов’язаних з професійною самоідентифікацією, із сприйняттям старших колег та, насамперед, утвердженням у дитячому колективі. Різка переорієнтація ролей від вчорашнього учня до вчителя зобов’язує молодого педагога шукати безболісні, комфортні шляхи адаптації в шкільному середовищі. Як достойно проявити себе, зарекомендувати відповідальним та сумлінним працівником, як знайти спільну мову з дітьми, чи потрібні компроміси між обов’язками та бажаннями? Кожного дня молоді вчителі ставлять подібні питання колегам, наставникам, друзям та, перш за все, собі.

По-перше, радимо вам не боятися своїх перших кроків, адже з вашою появою в школі додаються більш сучасні педагогічні технології, нові свіжі ідеї, креативні підходи та й, звичайно, привабливі, молоді, усміхнені обличчя. Не стіни формують авторитет навчального закладу, а люди, які натхненно працюють у ньому.

По-друге, сучасні діти дуже цінують та комфортніше почувають себе в оточенні молодих учителів, які володіють іноземними мовами, обізнані в сучасній музиці, модних тенденціях, молодіжних течіях, які знають, що таке «Vkontakti», спілкуються по Скайпу, вільно почувають себе в лабіринтах Інтернету та є постійними учасниками чатів і форумів.

Працюйте над собою, зростайте інтелектуально, поглиблюйте свої знання з предмету, цікавтесь новинками професійної сфери, не залишайтесь осторонь активного громадського життя. Учні поважають тих педагогів, які виходять за рамки офіційної шкільної програми, не розгублюються через каверзні запитання, з гумором реагують на нестандартні ситуації та можуть стати чудовим взірцем для них самих. Сучасні школярі будуть більш відкриті та відвертіші скоріше з молодим учителем, аніж із педагогом старшого покоління.

Не нехтуйте позакласною роботою. Ніщо так не зближує вчителів та дітей, як сумісна творчість (театральні постановки, конкурси талантів, волонтерська діяльність, благодійні проекти, мандрівки тощо).

Головне – поважайте своїх учнів, цінуйте їхню думку та акуратно коригуйте її, якщо це потрібно. Намагайтеся бути демократичними, але без панібратства. Завжди дотримуйтеся субординації. У принципових ситуаціях дайте чітко зрозуміти, що думка вчителя повинна теж враховуватись.

У кожній школі існує сьогодні психологічна служба, яка надасть вам необхідну підтримку. Обов’язково радьтесь зі старшими колегами. Вони застережуть вас від можливих помилок, максимально проінформують про існуючі проблеми, підкажуть вихід із ситуації.

Для молодого вчителя важливим компонентом успіху є його зовнішній вигляд.

Подбайте про свій власний стиль. Джинси залиште для вихідних або мандрівок. Для роботи придбайте 2-3 елегантних костюми та доповнюйте їх різними блузками та аксесуарами. По можливості, купіть гарну сумку та класичне взуття. Це надасть вам певної статусності та більшої впевненості в собі. Сучасні діти дуже ретельно стежать за зовнішнім виглядом учителя, помічають будь-які дрібниці, тобто надають велике значення тому, як він виглядає.

І насамкінець, найважливіше. Приходьте до класу з усмішкою. Як би не складались обставини, своїм виглядом ви повинні випромінювати впевненість та оптимізм, справляти враження успішної людини. Користуйтесь чудовим висловом Марка Твена: «Якщо хочеш підняти собі настрій, підійми його кому-небудь іншому».

Існує думка, що молодість – це недолік, який дуже швидко проходить. Бажаю вам, щоб у вашому випадку цей «недолік» був притаманний вам якнайдовше та перетворився у вашу велику перевагу.

ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УРОКУ МАТЕМАТИКИ

Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай сад, 

а якщо твої плани розраховані на віки – виховуй дітей.

Відомо: що посієш, те й пожнеш.

Сіймо любов та повагу – зберемо вдячність та зацікавленість.

Народна мудрість

Якщо хочеш побудувати корабель, то не збирай людей, щоб вони принесли ліс,

 і не розподіляй завдання, а краще пробуди  в них тугу по безкрайній далині моря

                                                                                                  Антуан де Сент-Екзюпері

Виховання – це  тонка робота розуму  і  серця.

                                                                                                      В. Сухомлинський.

Учитель - це не тільки той, хто передає учням знання та вміння це передусім той, 

у кого дитина, як у батька і матері вчиться жити

В. Сухомлинський

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Якщо ви будете працювати для сьогодення,то ваша праця вийде незначною; треба працювати, маючи на увазі тільки майбутнє

А. Чехов

          Людина подібна до дробу. Чисельник … це те, що людина являє собою, а знаменник – те, що вона думає про себе.

Л. Толстой

Світ постійно змінюється, набуває нової якості; реформи відбуваються у всіх сферах життя українського суспільства, у тому числі в освіті. Зміна теоретико-методологічних засад виховання вимагає сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Кожна дитина більшість свого часу проводить в школі, зокрема на уроці. Урок – це невід’ємна складова навчального процесу, яка залишається однією з основних форм організації навчання. Сучасний урок має бути витвором мистецтва і майстерності педагога, викликати в дітей щирий інтерес, справжню захопленість, формувати їх творчу свідомість. Ми звикли, що урок  - це основна форма навчання, але урок – це і сфера, в якій відбувається шкільне виховання. Урок має унікальні можливості впливати на формування багатьох рис учня та ціннісного ставлення  до навколишнього середовища. Саме виховний потенціал кожного уроку є джерелом формування ціннісних орієнтацій учнів.

Доповнюючи одне одного, навчання і виховання слугують єдиній меті: всебічному розвитку розумових і фізичних здібностей учнів, формуванню їхнього світогляду, моралі, поведінки; підготовці до праці та життя. Здавна відомий вислів: « Учителю, виховай учня». Не «навчи», що так природно,  а саме «виховай».

Будь – який урок математики має великий виховний потенціал, і тому на вчителя покладено велику відповідальність – не нашкодити учневі.

Учитель математики має не тільки навчати учнів, а й виховувати їх. На уроках математики є можливості і потреби виховувати в учнів культуру мовлення, культуру мислення, почуття патріотизму, естетичні почуття; науковий світогляд, культуру поведінки тощо.

Формування громадянської свідомості учнів відбувається не тільки при виконанні самостійної роботи, розв'язуванні та конструюванні задач і вправ. Ставлячи дидактичну мету, учитель добирає    завдання виховного   змісту,    стимулює    громадянську свідомість   шляхом   розв'язання   задач   економічного,   екологічного змісту.

У процесі вивчення математики велика увага приділяється економічному вихованню учнів. На уроках, розв'язуючи задачі з економічним змістом, учитель формує уміння оперувати економічними категоріями: норма часу, норма виробітку, продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність, прибуток, якість продукції, а також виховує бережливість, навчає оцінювати економічну ефективність технологічних процесів, аналізувати результати впровадження нових технологій.

Під час розв'язування задач потрібно не лише формувати первинні знання економіки, а й проводити бесіди виховного характеру та переконувати дітей, що економічні знання дадуть змогу краще адаптуватися в умовах ринкових відносин, упровадження фермерства, нових форм господарювання.

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищеплювати навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду.

Складовою громадського та національного виховання являється і патріотичне виховання. Під патріотичним вихованням  можна розуміти поступове формування у учнів любові до своєї Батьківщини постійна готовність захищати її від ворогів. Разом з тим це неспинна робота, яка повинна проводитися не тільки в позаурочний час, але й на уроках. На уроках математики патріотичне виховання здійснюється за допомогою таких факторів:

      • через зміст освіти;

      • через методи і форми навчання;

      • через використання спеціально створених виховуючих ситуацій.

          Одним із напрямів формування патріотичного виховання являється краєвид. Краєвид допомагає виховувати у учнів бережливе ставлення до  природних багатств , повагу до праці і традиціях народу, любов до рідного краю.

Виховувати патріотичну свідомість можна шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, що створювали математику, зокрема видатних українських математиків, повагу до національної культури України. Виховувати розуміння ролі математики в житті, розуміння важливості математичних знань, як у повсякденному житті так і в укріпленні оборонної сили нашої країни, адже арифметика і геометрія потрібні кожному воїну.

У 5 – 6 класах учителю математики слід створювати умови для ідентифікації учня як жителя міста чи села, виховувати любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідної мови, побуту, традицій. У підручниках для учнів 5-6 класів з математики міститься задачний матеріал, на основі якого можна здійснювати патріотичне виховання, але, на нашу думку, в недостатній кількості. Для того, щоб збільшити потенціал патріотичного виховання предмета математики, необхідно частіше включати в зміст уроку задачі, що викликають почуття гордості за рідну країну і стосуються державності, столиці, прапора тощо.

 Наприклад:

• Ø  Визначте масштаб глобуса, якщо на ньому  Україна займає площу 6,7 см.
• Ø  Площа Києва дорівнює 84,3 га, а площа Андорри – 46,8 га. Який відсоток площі столиці України становить площа держави Андорра?
• Ø  Підрахуйте, скільки разів у тексті Гімну України зустрічається кожна голосна буква. Складіть варіаційний ряд і побудуйте відповідну лінійну діаграму.
• Ø  Найбільшою водною артерією України є Дніпро — третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи. Довжина Дніпра – становить 2201 км, у межах України — 981 км. Знайдіть який відсоток довжини річки знаходиться на території України.

У 7-9 класах вже слід впливати на формування в учнів духовно осмисленого (рефлексивного) патріотизму, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини. Також почуття поваги до інших народів, поваги до своїх і чужих прав і свобод. За допомогою прикладів різних українських орнаментів і вишивок учням можна показати багато геометричних перетворень. У той же час є можливість розширити знання учнів про культуру українського народу. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато вишивок тільки на перший погляд здаються симетричними, чи утвореними за допомогою паралельного перенесення. Насправді процес створення вишивок і орнаментів – творчий і не завжди підпорядковується математичним законам. Пропонуємо учням аналізувати і створювати орнаменти не лише в 7 – 9 класах, а й у 5 – 6 клас при вивченні геометричних фігур.

Етап актуалізації опорних знань можна організовувати в різні способи. Усні вправи, математичні диктанти, фронтальне опитування, виконання вправ за готовими рисунками, складання своєї задачі. Усе це виховує пізнавальну активність, відповідальність критичне мислення.

Урок математики можна розпочати з практичної роботи дослідницького характеру. Обговорюючи результати практичної роботи, учні роблять висновок,  отже, з’являється гіпотеза, яку потрібно довести. Проведення такої роботи дозволяє виховувати критичне мислення, працьовитість, акуратність, дозволяє створити ситуацію успіху, викликає інтерес, створює мотивацію до вивчення теми.

Різнобічний контроль на уроці математики ( самостійні роботи,  виконання тестових завдань, бліцопитування, робота за картками, заліки) виховує відповідальність, самостійність, критичність, силу волі, працьовитість, прагнення успіху.

Уроки математики виховують в учнів культуру логічного мислення, а зміст математичних задач дає можливість розширити кругозір учнів, підняти їх загальний культурний рівень. 

На уроці математики учневі потрібно аналізувати кожен крок розв’язання завдання, аргументувати і доводити власну думку. Тому розв’язування завдань дисциплінує. Вивчаючи математику, школярі виховують у собі такі риси характеру, як справедливість і чесність, звикають бути гранично об’єктивними. Чесна і наполеглива праця на уроці потребує напруженої розумової праці, уваги, терпіння. Тому уроки математики виховують в учнів працелюбність, наполегливість, впертість, рішучість, уміння погоджуватися з думкою інших, доводити справу до кінця. На уроках формується повага до здобутків людського генія, впевненість у важливості математичних знань у практичному житті людини.

Зміст багатьох текстових задач дають величезний матеріал для морального виховання. Школа не тільки навчає, вона готує дітей до самостійного життя, формує їх особистість, тому бесіди на морально-етичні теми дуже важливі.

Наприклад:

Задача.  У класі 30 учнів. Скільки грамів хліба потрапить у відходи після відвідання класом їдальні, якщо кожен учень залишить півшматочка хліба, а вага одного шматка становить 50 г?

Бесіда з учнями:  «Викинуто цілу хлібину! А скільки їх за тиждень викидає клас? А в школі не один клас, а шкіл у районі. Скільки ж хліба ми викидаємо! А це неповага до праці багатьох людей, бо хліб – усьому голова».

Уроки математики мають широкі  можливості для інтелектуального виховання дитини, бо розвивають логічне мислення, уяву, просторові уявлення, формують вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, обґрунтовувати.

Збільшення розумового навантаження на уроках примушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес, їх активність протягом усього уроку. На допомогу приходять дидактичні ігри. Гра – це творчість, гра – це праця. Під час гри діти вчаться самостійно мислити, зосереджуватись, навчаються стратегії приймати рішення, відбувається тренування пам’яті, вміння спілкуватися з ближнім, працювати в команді.

Гра об’єднує учнів у колектив з певним завданням, виховує почуття відповідальності, взаємодопомоги, згуртованості, вміння прислухатись до думки товариша та цінувати її.

Отже, у сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме: формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального досвіду особистості, уявлень про зв'язок навколишнього світу та її внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків, творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої себе.   Не конче привносити в урок щось штучно "виховне" на зразок практикованої колись "ідейності" мовних прикладів. Натомість варто глибоко осмислювати і використовувати те, що випливає з самого навчального процесу та структури уроку.

На моїх уроках панує атмосфера довіри, взаєморозуміння, доброзичливості. Добре розумію, що не кожен учень у майбутньому стане математиком, але надіюсь, що мої учні виростуть людьми мислячими, всебічно розвиненими, творчими, а основне вихованими.